Валюта БРІКС: резервна, ЦПДВ чи незалежна криптовалюта?

Еволюція глобального фінансового ландшафту та амбіції БРІКС

Глобальна фінансова система, в якій тривалий час домінував долар США, переживає період значної переоцінки та потенційної трансформації. На цьому тлі міждержавна організація БРІКС (BRICS) — до складу якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка, а нещодавно приєдналися Єгипет, Ефіопія, Іран, Саудівська Аравія та ОАЕ — постала як ключовий прибічник створення більш багатополярної фінансової архітектури. Дискусії всередині блоку часто зосереджені на зниженні залежності від західних фінансових систем та зміцненні економічної автономії країн-учасниць. Ці амбіції спонукали до вивчення різних фінансових інновацій, що часто призводить до публічних дискусій, у яких змішуються кілька окремих пропозицій. Ця стаття має на меті розмежувати три основні напрямки цього обговорення: концепцію резервної валютної «одиниці» БРІКС, інтеграцію цифрових валют центральних банків (CBDC) між країнами-членами та абсолютно окремий, незалежний криптовалютний проєкт під назвою «BRICS Chain».

Резервна валютна «одиниця» БРІКС: ставка на багатополярність

Однією з найбільш значущих і обговорюваних ініціатив у межах БРІКС є розробка нової резервної валюти або розрахункової одиниці. Ця концепція полягає не просто у створенні нового засобу обміну, а є стратегічним кроком до перебалансування глобальної економічної влади.

Концепція та мотивація

Резервна валюта виконує кілька критично важливих функцій у світовій економіці:

• Засіб збереження вартості: Стабільний актив, який центральні банки та фінансові установи можуть тримати для хеджування економічної невизначеності.
• Засіб обміну: Валюта, що широко приймається для міжнародної торгівлі та фінансових операцій.
• Одиниця обліку: Використовується для номінування міжнародних цін, контрактів та фінансових інструментів.

Долар США утримує цю домінантну позицію з часів Бреттон-Вудської угоди завдяки глибоким і ліквідним фінансовим ринкам, стабільності американської економіки та глобальному охопленню її інституцій. Однак країни БРІКС висловили бажання зменшити свою залежність від долара з кількох причин:

• Мінімізація санкційних ризиків: Занепокоєння щодо використання доларової фінансової системи як інструменту тиску через санкції, що стало особливо актуальним після останніх геополітичних подій.
• Зниження волатильності валютних курсів: Коливання курсу долара можуть суттєво впливати на вартість імпорту та експорту для країн поза межами США, загрожуючи їхній економічній стабільності.
• Сприяння внутрішньоблоковій торгівлі: Спільна валюта або одиниця могла б спростити торговельні розрахунки між членами БРІКС, минаючи традиційних посередників та пов’язані з ними витрати.
• Утвердження економічного суверенітету: Символічний і практичний крок до більшої фінансової незалежності та багатополярного світового порядку.

Пропонована структура та забезпечення

Хоча деталі залишаються на рівні концепції, основна пропозиція щодо резервної валюти БРІКС передбачає її створення як «одиниці» (unit), а не фізичної валюти. Ця одиниця, ймовірно, буде:

• Забезпечена кошиком національних валют: Подібно до спеціальних прав запозичення (SDR) МВФ, вартість цієї одиниці визначатиметься на основі середньозваженого курсу національних валют держав-членів (наприклад, китайського юаня, індійської рупії, російського рубля, бразильського реала, південноафриканського ранда та, можливо, валют нових членів). Вага кожної валюти, ймовірно, відображатиме розмір економіки та обсяги торгівлі відповідної країни.
• Потенційно забезпечена золотом: Обговорювалася також можливість включення золота до механізму забезпечення. Історично золото слугувало універсальним засобом збереження вартості та хеджуванням проти інфляції та знецінення валют. Часткове золоте забезпечення могло б підвищити довіру до нової одиниці серед країн, що шукають відчутний якір для активів в епоху експансії фіатних валют.

Запропонована «одиниця» функціонуватиме насамперед як обліковий актив для клірингу дисбалансів у міжнародній торгівлі та полегшення розрахунків, а не як готівка в обігу. Спочатку це буде безготівковий актив для розрахунків між центральними банками та, можливо, для великих комерційних транзакцій між державами-членами.

Виклики та перешкоди

Розробка та впровадження нової резервної валюти — це завдання, пов’язане зі складними викликами:

• Консенсус між різними економіками: Країни БРІКС мають суттєво відмінні економічні структури, політичні системи та національні інтереси. Досягнення згоди щодо ваги валют, управління та операційних механізмів є надскладним завданням.
• Довіра, ліквідність та конвертованість: Резервна валюта потребує глибоких, ліквідних ринків і високого рівня довіри до економічної стабільності та верховенства права емітента. Формування такої довіри для нової одиниці БРІКС, особливо в нестабільному геополітичному кліматі, потребуватиме тривалого часу та послідовної політики.
• Відсутність глибоких фінансових ринків: Наразі жоден із фінансових ринків країн БРІКС не має глибини, ліквідності та відкритості, порівнянних із ринком казначейських облігацій США, який підтримує резервний статус долара. Це критично важливо для проведення масштабних міжнародних операцій та інвестицій.
• Політична воля та питання суверенітету: Державам-членам доведеться поступитися частиною фінансової автономії на користь колективного механізму, що може стати чутливим питанням.
• Інституційна база: Необхідно буде створити надійну, незалежну та авторитетну інституцію для управління цією резервною одиницею, аналогічну Федеральній резервній системі або Європейському центральному банку.

Цифрові валюти центральних банків (CBDC) та транскордонне бачення БРІКС

На відміну від концепції резервної валюти, країни БРІКС також активно вивчають можливості використання цифрових валют центральних банків (CBDC) для оптимізації транскордонних платежів.

Що таке CBDC

CBDC — це цифрова форма фіатної валюти країни, що випускається та забезпечується її центральним банком. Вона відрізняється від:

• Криптовалют (наприклад, Bitcoin): Які є децентралізованими, зазвичай не забезпечені державою, а їхня вартість визначається ринковими силами.
• Стейблкоїнів (наприклад, USDT): Які є приватними криптовалютами, прив'язаними до фіатної валюти або інших активів, але все одно залежать від приватних емітентів у питаннях забезпечення.

Ключові характеристики CBDC включають:

• Забезпечення центральним банком: Гарантує максимальну довіру та стабільність, аналогічно готівці.
• Цифрова форма: Дозволяє здійснювати миттєві та ефективні електронні транзакції.
• Програмованість: Потенціал для використання смарт-контрактів, що дозволяє автоматизувати платежі за певних умов.
• Остаточність розрахунків та зниження ризиків: Розрахунки можуть бути майже миттєвими та несуть менший ризик контрагента.

Багато країн БРІКС перебувають на різних стадіях розробки CBDC. Цифровий юань Китаю (e-CNY) є одним із найбільш просунутих проєктів, Індія запустила пілотний проєкт цифрової рупії, а Росія працює над впровадженням цифрового рубля.

Підхід БРІКС до інтеграції CBDC

Основна мета об’єднання CBDC країн БРІКС — створення ефективнішої та дешевшої системи міжнародних платежів усередині блоку.

• Оптимізація транскордонних платежів: Традиційні перекази часто залучають багато банків-посередників, повідомлення SWIFT та кореспондентські відносини, що призводить до затримок, високих комісій та непрозорості. Інтеграція CBDC має на меті усунути ці неефективності.
• Зменшення перешкод та витрат: Дозволяючи прямі або майже прямі перекази між національними CBDC, можна значно знизити витрати на транзакції та скоротити час розрахунків із днів до хвилин або навіть секунд.
• Потенційні моделі:
  • Двосторонні зв’язки: Пряме з'єднання систем CBDC двох країн БРІКС.
  • Багатосторонні платформи: Розробка спільної платформи або мережі, подібної до проєкту mBridge (мульти-CBDC платформа для транскордонних платежів за участю центробанків Китаю, Гонконгу, Таїланду та ОАЕ), де можуть розміщуватися кілька CBDC країн БРІКС. Це дозволило б учасникам проводити розрахунки безпосередньо у своїх цифрових валютах.
  • Спільний розрахунковий рівень: Єдиний технологічний шар, де транзакції між різними національними CBDC могли б клірингуватися та settle-итися.

Перешкоди на шляху впровадження

Незважаючи на перспективність, інтеграція CBDC у кількох країнах стикається з низкою проблем:

• Гармонізація регуляторних норм: Кожна країна має власні фінансові правила, закони про конфіденційність даних та протоколи боротьби з відмиванням грошей (AML). Сумісність систем потребує серйозного узгодження законодавства.
• Технічні стандарти та протоколи: Різні архітектури CBDC (наприклад, на основі рахунків чи токенів, розподілені чи централізовані реєстри) потребують єдиних стандартів для безперешкодної взаємодії.
• Конфіденційність та безпека даних: Забезпечення приватності транзакцій при одночасному захисті від кіберзагроз та незаконного фінансування — це складний баланс.
• Геополітичні складнощі: Довіра та співпраця мають першорядне значення. Політична напруженість або розбіжності в стратегічних інтересах можуть перешкодити повній інтеграції.

BRICS Chain: незалежна криптовалютна ініціатива

Паралельно з офіційними міжурядовими дискусіями з’явився незалежний криптовалютний проєкт під назвою «BRICS Chain», що додає дискурсу складності, а подекуди й плутанини.

Розбір концепції «BRICS Chain»

Важливо наголосити, що «BRICS Chain» не є офіційною ініціативою міжурядової організації БРІКС або центральних банків її держав-членів. Це незалежний приватний криптовалютний проєкт, який використовує технологію блокчейн для різних цілей, насамперед для токенізації активів.

• Технологія блокчейн: В основі BRICS Chain лежить технологія розподіленого реєстру для запису транзакцій децентралізованим та незмінним способом. Це забезпечує прозорість і безпеку, проте управління та забезпечення проєкту принципово відрізняються від державних валют.
• Токенізація активів: Проєкт заявляє про можливість токенізації реальних активів (RWA). Цей процес перетворює вартість або права власності на актив (наприклад, нерухомість, сировину, мистецтво) у цифровий токен на блокчейні. Переваги включають часткове володіння, підвищення ліквідності та спрощення передачі прав.

Прив'язка 1:1 до «валюти БРІКС»

Ключовим твердженням проєкту BRICS Chain є його нібито прив'язка 1:1 до «валюти БРІКС». Ця заява створює значну неоднозначність:

• Відсутність офіційної «валюти БРІКС»: Як зазначалося вище, офіційна резервна валюта або одиниця БРІКС все ще перебуває на стадії концепції. Її не існує як реального активу, до якого можна було б надійно прив'язати криптовалюту.
• Механізм прив'язки: Без офіційної валюти механізм підтримки курсу 1:1 залишається незрозумілим. Стейблкоїни зазвичай забезпечують прив'язку через резерви (фіат, інша крипта або алгоритми). Для неофіційного проєкту заява про прив'язку до неіснуючого активу викликає сумніви щодо його стабільності.
• Відмінність від офіційних ініціатив: Це робить BRICS Chain принципово відмінним від потенційної офіційної резервної одиниці БРІКС (забезпеченої суверенними активами) або CBDC (державного цифрового фіату).

Ризики та застереження

Як неофіційний та незалежний криптопроєкт, BRICS Chain несе в собі значні ризики:

• Регуляторна невизначеність: Незалежні криптовалюти працюють у просторі, що швидко змінюється і часто не регулюється, що робить їх вразливими до раптових змін у законодавстві.
• Ризик шахрайства (Rug Pulls): Криптосфера, на жаль, сповнена проєктів, які обіцяють високі прибутки, але не мають реального підґрунтя. Це може призвести до «рагпулів», коли розробники покидають проєкт і зникають із коштами інвесторів. Проєкти з розпливчастими заявами про забезпечення потребують особливої обережності.
• Відсутність офіційної підтримки: Без підтримки урядів або центральних банків країн БРІКС проєкт не має суверенних гарантій. Його життєздатність повністю залежить від приватних розробників та спільноти.
• Волатильність та ліквідність: Вартість такого токена піддається ринковим спекуляціям, а його ліквідність може бути обмеженою, особливо якщо заявлена прив'язка не підтримується надійно або не проходить прозорий аудит.
• Введення в оману через брендинг: Використання назви «BRICS» може створити хибне враження про офіційну приналежність, вводячи в оману інвесторів, які вважають, що вкладають у державну ініціативу.

Порівняння ініціатив

Для ясності розмежуємо ключові відмінності між цими трьома концепціями:

Короткий огляд відмінностей

Потенційна синергія та конфлікти

Попри відмінності, ці ініціативи можуть взаємодіяти:

• Резервна валюта та CBDC: Якщо офіційну резервну одиницю БРІКС буде створено, цілком імовірно, що її цифрова версія згодом випускатиметься як форма «CBDC БРІКС» для прямих розрахунків.
• Офіційне проти приватного: Офіційні ініціативи БРІКС спрямовані на системні зміни та суверенний контроль. Приватні проєкти, як-от BRICS Chain, працюють поза цим полем, потенційно створюючи плутанину або навіть змушуючи владу до дій, якщо несанкціоноване використання назви стане проблематичним.
• Інновації: Офіційна розробка платежів через CBDC може теоретично запозичувати досвід ширшого блокчейн-сегменту, але за умови суворого нагляду.

Основним конфліктом є ризик того, що неофіційний «BRICS Chain» сприйматимуть як державний проєкт, що може підірвати довіру до майбутніх легітимних ініціатив.

Ширші наслідки для глобальних фінансів

Зусилля БРІКС, особливо офіційні дискусії щодо резервної валюти та CBDC, мають значний вплив на фінансовий ландшафт світу.

Дедоларизація та багатополярність

Ці ініціативи є частиною тренду «дедоларизації», спрямованого на зниження домінування долара США в міжнародній торгівлі. Успішна резервна одиниця БРІКС, навіть як механізм обліку, могла б стати альтернативним бенчмарком. Інтеграція CBDC може посилити це, пропонуючи ефективні платіжні шляхи без участі долара. Це сприятиме створенню багатополярної системи, де жодна валюта не має абсолютної влади.

Інновації в транскордонних платежах

Прагнення об’єднати CBDC країн БРІКС є потужним стимулом для модернізації міжнародних розрахунків. Поточна система повільна, дорога та непрозора. Розробляючи нові архітектури, країни БРІКС роблять внесок у глобальну дискусію про оновлення критично важливих фінансових артерій.

Виклики довіри та впровадження

Шлях до широкого визнання будь-якого нового фінансового інструменту БРІКС є дуже складним:

• Геополітична напруженість: Конкуренція національних інтересів всередині та зовні блоку може гальмувати консенсус.
• Побудова довіри: Новий резервний актив потребує десятиліть для формування такої довіри та ліквідності, які мають нинішні резервні валюти. Ця довіра базується на економічній стабільності та прозорому управлінні.
• Масштабованість та безпека: Будь-яка нова система повинна демонструвати здатність обробляти величезні обсяги транзакцій та мати надійний захист від кібератак.

Погляд у майбутнє: складна картина, що розвивається

Ініціативи БРІКС у сфері валют та цифрових фінансів є багатогранними. Спостерігачам, інвесторам та політикам вкрай важливо чітко розрізняти офіційні державні дискусії про резервну «одиницю» та взаємопов’язані CBDC від незалежних криптовалютних проєктів, таких як «BRICS Chain».

Офіційні зусилля БРІКС — це довгострокова стратегічна гра з метою реконфігурації глобальних фінансів та посилення економічного суверенітету. Попри величезні виклики, їхній успіх може започаткувати нову еру багатополярної фінансової влади. Натомість незалежні криптопроєкти існують в іншій площині, часто з вищими ризиками та без жодних суверенних гарантій чи регуляторного нагляду.

Шлях до диверсифікованої глобальної фінансової архітектури лише починається, і внесок блоку БРІКС, безумовно, буде ключовим фактором у формуванні її майбутнього. Проте прогрес, імовірно, буде поступовим і супроводжуватиметься як інноваціями, так і значними політичними й технічними перешкодами.